Похудение

Сахарный Диабет

Лечебная Косметика

Лидеры Продаж

Специальное предложение

Скидки

Метформін Зентіва (Metformin Zentiva)

Метформін Зентіва (Metformin Zentiva)

Метформін Зентіва (Metformin Zentiva)
Клініко-фармакологічна група: Пероральний гіпоглікемічний препарат
Фармако-терапевтична група: Гіпоглікемічну засіб для перорального застосування групи бигуанидов
Фармакологічна дія
Гіпоглікемічний препарат для перорального застосування. Метформін є бигуанидом, що володіє гіпоглікемічним дією, яке визначає зниження базальної (натщесерце) і постпрандіальної (через 2 год після початку прийому їжі) концентрації глюкози в плазмі крові. На відміну від похідних сульфонілсечовини, метформін не стимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози і не створює небезпеки розвитку гіпоглікемії.
Підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну та утилізацію глюкози клітинами. Зменшує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу. Затримує всмоктування глюкози в кишечнику.
Метформін стимулює синтез внутрішньоклітинного глікогену, впливаючи на гликогенсинтазу. Збільшує транспортну ємність усіх типів мембранних переносників глюкози.
Метформін виявляє сприятливий ефект на метаболізм ліпідів: знижує вміст загального холестерину, ЛПНЩ і тригліцеридів.
На тлі прийому метформіну маса тіла пацієнта або залишається стабільною, або помірно знижується.
Педіатрична популяція
У пацієнтів у віці 10-16 років, яким проводилося лікування метформіном протягом 1 року, показники глікемічного контролю були порівнянні з такими показниками у дорослої популяції.
Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину метформін всмоктується в ШКТ. Смах досягається через 2.5 години після прийому всередину. Біодоступність для дозувань 500 або 850 мг у здорових людей становить 50-60%. Абсорбція метформіну при прийомі всередину насыщаемая і неповна. Передбачається, що фармакокінетика всмоктування метформіну носить нелінійний характер. При застосуванні метформіну в рекомендованих дозах і за рекомендованою схемою Css в плазмі крові досягається протягом 24-48 год і зазвичай становить менше 1 мкг/мл Cmax метформіну не перевищує 5 мкг/мл навіть при застосуванні препарату в максимальних дозах.
Прийом їжі знижує ступінь і дещо уповільнює всмоктування метформіну. Після прийому внутрішньо таблетки 850 мг спостерігається зниження Cmax на 40%, зменшення зниження AUC на 25 % і збільшення на 35 хв часу досягнення Cmax.
Розподіл
Метформін швидко розподіляється в тканинах, практично не зв'язується з білками плазми крові. Метформін проникає в еритроцити. Cmax у крові нижче, ніж Cmax в плазмі крові, і досягається приблизно одночасно. Еритроцити, ймовірно, являють собою вторинне депо розподілу. Середній Vd знаходиться в діапазоні 63-276 л.
Метаболізм
Метформін виводиться нирками у незміненому вигляді, піддається метаболізму дуже незначно, метаболіти виявлені не були.
Виведення
Після прийому препарату всередину через кишечник виводиться 20-30% неабсорбованої речовини. Нирковий кліренс метформіну становить понад 400 мл/хв, що вказує на виведення метформіну шляхом клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. Після прийому всередину T1/2 становить близько 6.5 ч.
При порушенні функції нирок можлива кумуляція препарату, що призводить до збільшення концентрації метформіну в плазмі крові.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з порушенням функції нирок. Наявні дані, отримані у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості, нечисленні і не дозволяють достовірно оцінити системне вплив метформіну в цій підгрупі, як це можна зробити у осіб з нормальною функцією нирок.
Пацієнти дитячого віку. Після одноразового застосування метформіну в дозі 500 мг у пацієнтів дитячого віку виявлено фармакокінетичний профіль, аналогічний профілю, що спостерігається у здорових дорослих. Після багаторазового застосування метформіну у дозі 500 мг 2 рази/добу протягом 7 днів у дітей Cmax та AUC0-t знижені приблизно на 33% і 40%, відповідно, порівняно зі значеннями цих параметрів у дорослих пацієнтів з цукровим діабетом, які отримували метформін у дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 14 днів. Оскільки дозу препарату підбирають індивідуально залежно від рівня глікемії, ці дані мають обмежене клінічне значення.
Показання препарату Метформін Зентіва
Цукровий діабет 2 типу (особливо у пацієнтів з ожирінням) при неефективності дієтотерапії та фізичних навантажень:
• у дорослих як монотерапія або в комбінації з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або з інсуліном;
• у дітей з 10 років в якості монотерапії та в комбінації з інсуліном.
Режим дозування
Препарат приймають внутрішньо. Таблетки слід приймати цілими, під час або безпосередньо після їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Препарат Метформін Зентіва слід приймати щоденно, без перерви. У разі припинення лікування пацієнт повинен повідомити про це лікаря.
Дорослі
Монотерапія та комбінована терапія у поєднанні з іншими пероральними гіпоглікемічними засобів
Початкова доза, як правило, становить 500 мг або 850 мг 2-3 рази/добу після або під час прийому їжі. Можливе подальше поступове збільшення дози залежно від концентрації глюкози у крові.
Після 10-15 днів застосування дозу необхідно скоригувати з урахуванням результатів вимірювання концентрації глюкози в плазмі крові. Повільне збільшення дози може сприяти покращенню переносимості з боку ШКТ.
Підтримуюча доза зазвичай становить 1500-2000 мг/добу. Для зменшення побічних явищ з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту добову дозу слід розділити на 2-3 прийоми. Максимальна доза становить 3000 мг/добу, розділена на 3 прийоми.
Пацієнти, які приймають метформін у дозах 2000-3000 мг/добу, можуть бути переведені з прийому таблеток метформіну у дозі 500 мг на прийом таблеток метформіну у дозі 1000 мг. Максимальна рекомендована доза становить
3000 мг/добу, розділена на 3 прийоми.
У разі планування переходу із прийому іншого гіпоглікемічного засобу: необхідно припинити прийом іншого засобу та розпочати прийом препарату Метформін Зентіва в дозі, вказаній вище.
Комбінація з інсуліном
Для досягнення кращого контролю рівня глюкози у крові метформін та інсулін можна застосовувати у вигляді комбінованої терапії. Початкова доза препарату Метформін Зентіва, як правило, становить 500 мг або 850 мг 2-3 рази/добу, в той час як дозу інсуліну підбирають на підставі показників концентрації глюкози в крові.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Метформін можна застосовувати у пацієнтів з порушенням функції нирок помірної тяжкості (КК 45-59 мл/хв, СКФ 45-59 мл/хв/1.73 м2 поверхні тіла) тільки при відсутності інших станів, які можуть збільшувати ризик лактат-ацидозу, і при наступних умовах корекції дози: початкова доза препарату Метформін Зентіва складає 500 мг або 850 мг 1 раз/добу.
Максимальна доза становить 1000 мг/добу, розділена на 2 прийоми. Необхідний ретельний моніторинг функції нирок (кожні 3-6 місяців).
Якщо КК<45 мл/хв або СКФ<45 мл/хв/1.73 м2 поверхні тіла препарат Метформін Зентіва слід негайно відмінити.
Пацієнти літнього віку

Внаслідок можливого порушення функції нирок дозу препарату Метформін Зентіва у пацієнтів літнього віку необхідно підбирати під регулярним контролем показників функції нирок (визначати концентрацію креатиніну в сироватці крові не менше 2-4 разів на рік).
Діти і підлітки
У дітей у віці 10 років і старше препарат Метформін Зентіва можна застосовувати як у якості монотерапії, так і в поєднанні з інсуліном. Початкова доза, як правило, становить 500 мг або 850 мг 1 раз/добу після або під час прийому їжі. Через 10-15 днів дозу необхідно скоригувати на підставі показників концентрації глюкози в крові. Максимальна добова доза становить 2000 мг, розділена на 2-3 прийоми.
Побічна дія
При застосуванні метформіну можливо поява зазначених нижче побічних ефектів, які розділені за системно-органним класів відповідно до класифікації MedDRA. Визначення частоти побічних ефектів, згідно класифікації ВООЗ: дуже часто (≥10%); часто (≥1% і <10%); нечасто (≥0.1% та <1%); рідко (≥0.01% та <0.1%); дуже рідко (<0.01%); частота невідома (за наявними даними визначити частоту зустрічальності побічного ефекту не представляється можливим).
З боку крові та лімфатичної системи: частота невідома - гемолітична анемія.
З боку обміну речовин і харчування: дуже рідко - лактат-ацидоз, зниження абсорбції вітаміну В12 у пацієнтів із мегалобластною анемією; частота невідома - периферична невропатія у пацієнтів з дефіцитом вітаміну B12.
З боку нервової системи: часто - спотворення смакових відчуттів; частота невідома - енцефалопатія.
З боку ШКТ: дуже часто - нудота, блювання, діарея, біль у животі, втрата апетиту. Ці небажані ефекти найчастіше виникають під час початку терапії та у більшості випадків вирішуються самостійно. Для запобігання їх виникнення рекомендується приймати добову дозу метформіну за 2 або 3 прийоми під час або після їжі. Повільне збільшення дози препарату може сприяти покращенню переносимості з боку ШКТ.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко - еритема, шкірний свербіж, кропив'янка; частота невідома - фотосенсибілізація.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко - підвищення активності печінкових трансаміназ або гепатит, що зникають після відміни препарату.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: частота невідома - зниження концентрації ТТГ в плазмі крові у пацієнтів з гіпотиреозом, гіпомагніємія на тлі діареї.
Діти і підлітки
Опубліковані дані, дані пострегистрационного застосування, а також результати контрольованих клінічних досліджень обмеженою популяції у дітей у віковій групі 10-16 років, яким проводилося лікування метформіном протягом 1 року, показують, що небажані явища у дітей за характером і тяжкості схожі з такими у дорослих пацієнтів.
Протипоказання до застосування
• підвищена чутливість до метформіну або будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату;
• діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, кома;
• ниркова недостатність середнього і важкого ступеня тяжкості або порушення функції нирок (КК<45 мл/хв, СКФ<45 мл/хв/1.73 м2 поверхні тіла);
• гострі стани, які протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок: дегідратація (при діареї, блюванні), пропасниця, тяжкі інфекційні захворювання, шок;
• гострі та хронічні захворювання, які можуть призводити до розвитку тканинної гіпоксії (такі як гострий інфаркт міокарда, шок, серцева недостатність з нестабільними показниками гемодинаміки, дихальна недостатність);
• лактат-ацидоз (у т. ч. в анамнезі);
• великі хірургічні операції і травми (на тлі яких показано проведення інсулінотерапії);
• порушення функції печінки;
• хронічний алкоголізм, гостра алкогольна інтоксикація;
• застосування протягом не менше 48 годин до і протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з в/в введенням йодовмісної рентгеноконтрастної речовини;
• дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 ккал/добу);
• вагітність.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів старше 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактат-ацидозу; у пацієнтів з порушенням функції нирок (КК 45-59 ммоль/л, СКФ 45-59 мл/хв/1.73 м2 поверхні тіла); в період грудного вигодовування.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Неконтрольований цукровий діабет при вагітності пов'язаний з підвищенням ризику вроджених вад розвитку та перинатальної смертності. Обмежена кількість даних свідчить про те, що прийом метформіну у вагітних жінок не збільшує ризик розвитку вроджених вад розвитку плоду. Дослідження на тваринах не продемонстрували шкідливого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона або плода, перебіг пологів і постнатальний розвиток.
При плануванні вагітності, а також у випадку настання вагітності на фоні прийому метформіну, препарат слід відмінити і призначити інсулінотерапію.
Необхідно підтримувати вміст глюкози в плазмі крові на рівні, найбільш близькому до норми, для зниження ризику виникнення вад розвитку у плода.
Метформін проникає в грудне молоко. Побічні ефекти у новонароджених/грудних дітей на тлі прийому метформіну не спостерігалися. Однак у зв'язку з обмеженістю даних, застосування препарату в період годування груддю не рекомендовано. Рішення про припинення грудного вигодовування слід приймати з урахуванням користі від грудного вигодовування і потенційного ризику виникнення побічних ефектів у дитини.
Застосування при порушеннях функції нирок
Протипоказано: ниркова недостатність середнього і важкого ступеня тяжкості або порушення функції нирок (КК<45 мл/хв, СКФ<45 мл/хв/1.73 м2); — гострі стани, які протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок: дегідратація (при діареї, блюванні), пропасниця, тяжкі інфекційні захворювання, шок.
З обережністю: у пацієнтів з порушенням функції нирок (КК 45-59 ммоль/л, СКФ 45-59 мл/хв/1.73 м2);
Застосування у дітей
У дітей у віці 10 років і старше препарат Метформін Зентіва можна застосовувати як у якості монотерапії, так і в поєднанні з інсуліном. Початкова доза, як правило, становить 500 мг або 850 мг 1 раз/добу після або під час прийому їжі. Через 10-15 днів дозу необхідно скоригувати на підставі показників концентрації глюкози в крові. Максимальна добова доза становить 2000 мг, розділена на 2-3 прийоми.
Застосування у літніх пацієнтів
Внаслідок можливого порушення функції нирок дозу препарату Метформін Зентіва у пацієнтів літнього віку необхідно підбирати під регулярним контролем показників функції нирок (визначати концентрацію креатиніну в сироватці крові не менше 2-4 разів на рік).
Особливі вказівки
Лактат-ацидоз
Лактат-ацидоз є рідким, але серйозним (висока смертність при відсутності негайного лікування), метаболічним ускладненням, що може виникнути внаслідок кумуляції метформіну. Є повідомлення про випадки лактат-ацидозу на тлі терапії метформіном у пацієнтів з цукровим діабетом та з тяжкою нирковою недостатністю або гострим погіршенням функції нирок. Необхідно особливу увагу приділяти ситуацій, коли може виникнути порушення функції нирок, наприклад, у випадку дегідратації (при тяжкій діареї або блюванні) або на початку гіпотензивної

терапії або терапії діуретиками (особливо "петльовими"), а також на початку терапії НПЗП. У разі виникнення зазначених гострих станів терапію препаратом Метформін Зентіва слід тимчасово припинити.
Слід також враховувати і інші супутні фактори ризику, такі як декомпенсований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією (наприклад, серцева недостатність з нестабільними показниками гемодинаміки, дихальна недостатність, гострий інфаркт міокарда).
Ризик розвитку лактат-ацидозу слід враховувати при появі неспецифічних ознак, таких як судоми у м'язах, диспепсичні розлади, біль у животі і виражена астенія. Слід інструктувати пацієнтів про необхідність негайно повідомляти своєму лікарю про виникненні цих симптомів, особливо якщо раніше пацієнт добре переносив терапію метформіном. У цьому випадку слід припинити терапію препаратом Метформін Зентіва, принаймні, тимчасово, аж до уточнення ситуації. Питання про продовження терапії треба вирішувати індивідуально з урахуванням співвідношення користі/ризику, а також з урахуванням стану функції нирок у даного пацієнта.
Діагностика: лактат-ацидоз характеризується ацидотичною задишкою, болем у животі, гіпотермією з подальшою комою. Лабораторні показники включають: зниження рН крові (менше 7.25), концентрацію молочної кислоти в плазмі крові вище 5 ммоль/л, і підвищені аніонний проміжок і співвідношення лактату/пірувату. При підозрі на метаболічний ацидоз, необхідно припинити прийом метформіну і негайно госпіталізувати пацієнта.
Лікарі повинні інформувати пацієнтів про існування ризику розвитку лактат-ацидозу і про його симптоми.
Хірургічні операції
Слід припинити прийом препарату Метформін Зентіва за 48 годин до планового хірургічного втручання під наркозом, спинальною або перидуральною анестезією. Терапію можна відновити не раніше, ніж через 48 год після операції або після відновлення прийому їжі і тільки за умови нормальної функції нирок.
Функція нирок
Оскільки метформін виводиться нирками, показник КК слід контролювати до початку лікування і потім регулярно:
• не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок;
• не рідше 2-4 разів на рік у пацієнтів зі значенням КК на нижній межі норми і у пацієнтів літнього віку.
При КК<45 мл/хв (СКФ<45 мл/хв/1.73м2 поверхні тіла) застосування препарату Метформін Зентіва протипоказано.
Погіршення функції нирок у пацієнтів літнього віку часто відбувається безсимптомно.
Слід виявляти особливу обережність при можливому порушенні функції нирок у разі дегідратації або при одночасному застосуванні гіпотензивних препаратів, діуретиків (особливо "петльових") або НПЗП. У цих випадках також рекомендується перевірити стан функції нирок до початку терапії препаратом Метформін Зентіва.
Серцева недостатність
У пацієнтів з серцевою недостатністю є більш високий ризик розвитку гіпоксії та ниркової недостатності. У пацієнтів зі стабільною хронічною серцевою недостатністю препарат Метформін Зентіва можна застосовувати за умови регулярного моніторингу функції серця і функції нирок.
Застосування препарату Метформін Зентіва протипоказано у пацієнтів з гострою або хронічною серцевою недостатністю з нестабільними показниками гемодинаміки.
Репродуктивна функція
Метформін не впливав на репродуктивну функцію самців або самок щурів при застосуванні в дозах до 600 мг/кг/добу, що приблизно в 3 рази перевищує максимальну рекомендовану добову дозу у людини за результатами порівняння на основі площі поверхні тіла.
Діти і підлітки
Діагноз цукрового діабету 2 типу повинен бути підтверджений до початку терапії препаратом Метформін Зентіва.
У контрольованих клінічних дослідженнях тривалістю один рік впливу метформіну на зріст і статеве дозрівання дітей виявлено не було. Однак через відсутність довгострокових даних рекомендується проводити ретельне спостереження за подальшим ефектом метформіну на ці параметри у дітей, що приймають препарат Метформін Зентіва, особливо у дітей у віці 10-12 років.
Інші заходи безпеки
• Пацієнти мають дотримуватися дієти з регулярним споживанням вуглеводів протягом дня. Пацієнти з надмірною масою тіла повинні продовжувати дотримуватися низькокалорійної дієти (але не менше 1000 ккал на добу).
• Регулярно слід проводити стандартні лабораторні дослідження для контролю цукрового діабету.
• Метформін при монотерапії не викликає гіпоглікемію, тим не менш, рекомендується дотримуватись обережності при застосуванні його в комбінації з інсуліном або іншими гіпоглікемічними засобами (наприклад, похідні сульфонілсечовини, репаглінід).
• Тривала терапія метформіном супроводжується зниженням концентрації вітаміну В12 у плазмі крові, що може послужити причиною виникнення периферичної невропатії. Рекомендується регулярний моніторинг концентрації вітаміну В12 у плазмі крові.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Застосування препарату Метформін Зентіва в якості монотерапії не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.
При поєднанні препарату Метформін Зентіва з іншими гіпоглікемічними засобами (у т. ч. похідні сульфонілсечовини, інсулін, меглитиниды) необхідно попередити пацієнтів про можливості розвитку гіпоглікемічних станів, при яких погіршується здатність до керування автотранспортом та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидких психомоторних реакцій.
Передозування
Симптоми: при застосуванні у дозі 85 г (42.5 рази перевищує максимальну добову дозу) розвитку гіпоглікемії не спостерігалося. При передозуванні метформіном можливий розвиток лактат-ацидозу. Лактат-ацидоз є невідкладним станом і потребує стаціонарного лікування. Причиною розвитку лактат-ацидозу може також бути кумуляція препарату внаслідок порушення функції нирок.
Ранніми симптомами лактат-ацидозу є нудота, блювання, діарея, зниження температури тіла, болі в животі, болі в м'язах, у подальшому може відмічатися прискорене дихання, запаморочення, порушення свідомості і розвиток коми.
На тлі передозування метформіну можливе виникнення панкреатиту.
Лікування: у випадку появи ознак лактат-ацидозу, лікування метформіном слід негайно припинити, терміново госпіталізувати пацієнта, визначити концентрацію молочної кислоти в плазмі крові і підтвердити діагноз. Найбільш ефективною процедурою для виведення з організму молочної кислоти і метформіну є гемодіаліз. Проводять також симптоматичне лікування.
Лікарська взаємодія
Протипоказані комбінації
Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби
Внутрішньосудинне введення йодовмісних рентгеноконтрастних засобів може призвести до розвитку функціональної ниркової недостатності, тим самим збільшуючи кумуляцию метформіну і ризик виникнення лактат-ацидозу. У пацієнтів з СКФ>60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла необхідно припинити застосування метформіну до або під час проведення рентгенологічного дослідження і не поновлювати протягом 48 год після його закінчення, за умови підтвердження нормальної функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (СКФ 45-60 мл/хв/1.73 м2) застосування метформіну необхідно припинити за 48 год до введення йодовмісних контрастної речовини і відновити не раніше, ніж через 48 год після завершення дослідження і тільки після повторної оцінки функції нирок при відсутності ознак її погіршення.
Не рекомендовані комбінації
Алкоголь
При гострої алкогольної інтоксикації збільшується ризик розвитку лактат-ацидозу, особливо у випадках голодування або недостатнього харчування, дотримання низькокалорійної дієти або при печінковій недостатності. Під час прийому препарату слід уникати прийому алкоголю і лікарських препаратів, що містять етанол.
Комбінації, що потребують обережності
Даназол
Не рекомендується одночасний прийом даназолу для уникнення гіперглікемічної дії останнього. При необхідності лікування даназолом і після припинення прийому останнього потрібна корекція дози метформіну під контролем концентрації глюкози в крові.
Хлорпромазин
Хлорпромазин при прийомі у високих дозах (100 мг/добу) підвищує концентрацію глюкози в крові, знижуючи вивільнення інсуліну. При лікуванні нейролептиками і після припинення їх застосування потрібна корекція дози метформіну під контролем концентрації глюкози крові.
ГКС
ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ системної та місцевої дії знижують толерантність до глюкози, підвищують концентрацію глюкози в крові, іноді викликаючи кетоз. При лікуванні ГКС і після припинення їх застосування потрібна корекція дози метформіну під контролем концентрації глюкози в крові.
Діуретики (особливо "петльові")
Одночасний прийом "петльових" діуретиків може призвести до розвитку лактат-ацидозу через можливу функціональну ниркову недостатність. Не слід призначати метформін пацієнтам, якщо КК нижче 60 мл/хв.
Бета2-адреноміметики у вигляді ін'єкцій
Бета2-адреноміметики підвищують концентрацію глюкози в крові внаслідок стимуляції β2-адренорецепторів. В цьому випадку доцільно проводити регулярний контроль концентрації глюкози в крові. При необхідності рекомендується призначення інсуліну.
При одночасному застосуванні вищезгаданих препаратів доза метформіну може бути скоригована у процесі лікування або після його припинення.
Гіпотензивні лікарські засоби, за винятком інгібіторів АПФ, можуть змінювати концентрацію глюкози в крові. При необхідності слід скоригувати дозу метформіну.
Похідні сулфонилмочевины, інсулін та акарбоза
При одночасному застосуванні з метформіном можливий розвиток гіпоглікемії.
Саліцилати
При одночасному застосуванні з метформіном можливий розвиток гіпоглікемії.
Ніфедипін
Підвищує абсорбцію і збільшує Cmax метформіну.
Катіонні лікарські препарати
Амілорид, дигоксин, морфін, прокаїнамід, хінідин, хінін, ранітидин, тріамтерен, триметоприм і ванкоміцин, виводяться нирковими канальцями, конкурують з метформіном за канальцевые транспортні системи і можуть призводити до збільшення Смах до 60%.
Гіпоглікемічний ефект метформіну можуть знижувати фенотіазини, глюкагон, естрогени, у тому числі і в складі пероральних контрацептивів, фенітоїн, симпатоміметики, нікотинова кислота, ізоніазид, блокатори повільних кальцієвих каналів.
Левотироксин може зменшувати гіпоглікемічний ефект метформіну. Рекомендується моніторинг концентрації глюкози в крові, особливо під час початку або припинення терапії гормоном щитовидної залози, і при необхідності доза метформіну має бути скоригована.
При одночасному застосуванні метформіну з нестероїдними протизапальними засобами, інгібіторами МАО, окситетрацикліном, похідними фіброєвої кислоти, циклофосфамідом, пробенецидом, хлорамфеніколом, сульфаніламідними протимікробними препаратами можливе посилення гіпоглікемічної дії метформіну.
Пропранолол, ібупрофен
У здорових добровольців у дослідженнях з однократного прийому метформіну та пропранололу, а також метформіну та ібупрофену не спостерігалося змін їх фармакокінетичних показників.
Метформін може сприяти зниженню терапевтичного ефекту антикоагулянту фенпрокумону. При сумісному застосуванні рекомендується ретельний моніторинг MHO.
Умови зберігання препарату Метформін Зентіва
Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці. Не потребує спеціальних умов зберігання.
Термін придатності препарату Метформін Зентіва
Термін придатності - 3 роки.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.

Для оформлення замовлення заповніть форму і надішліть її на електронну пошту fw@eu-apteka.com

 Форма для оформлення замовлення:

 1. Назва ліки

 2. Дозування

 3. Бренд

 4. Кількість

 Надішліть на e-mail fw@eu-apteka.com

 Якщо Ви не знайшли потрібну Вам ліки - залиште, будь ласка, заявку на fw@eu-apteka.com і наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом 24 годин.

Gde kupit Metformin Zentiva
Zakazat Metformin Zentiva
Dostavka Metformin Zentiva v Kazakhstan
Buy Original Metformin Zentiva
Delivery Metformin Zentiva to Ukraine
Delivery Metformin Zentiva to Kiev
Preis Metformin Zentiva
Dostawa Metformin Zentiva
Zamów Metformin Zentiva
Commander Metformin Zentiva
Livraison Metformin Zentiva
Metformin Zentiva Delivery
Acquista Metformin Zentiva originale